1. Великий тлумачний словник сучасної мови

засмучений

засму́чений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до засмутити.

2》 у знач. прикм. Смутний, невеселий.

|| Який виражає смуток, жаль.

3》 у знач. прикм. Похмурий, безрадісний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засмучений — засму́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. засмучений — Зажурений, смутний, невеселий, о. охмарений, с. пригнічений, прибитий горем; (- осінь) похмурий, безрадісний. Словник синонімів Караванського
  3. засмучений — див. сумний Словник синонімів Вусика
  4. засмучений — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ... Словник синонімів української мови
  5. засмучений — Засму́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. засмучений — ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до засмути́ти. Стоїть [дівчина] з жалощами в серці, засмучена й обмарена чарівними малюнками давно минулого.. життя її рідного краю (Вас., І, 1959, 132); Я.. засмучений тим, що Ви знову слабували (Коцюб. Словник української мови в 11 томах