Великий тлумачний словник сучасної мови

засмічення

засмі́чення

-я, с.

Дія за знач. засмітити і стан за знач. засмітитися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. засмічення — засмі́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. засмічення — Засмі́чення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. засмічення — ЗАСМІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. засміти́ти і стан за знач. засміти́тися. Щоб не допустити засмічення сорту різними домішками, треба старанно перевіряти та очищати знаряддя, транспорт і тару перед використанням їх на насінній ділянці (Ол. та ефір. культ.  Словник української мови в 11 томах