засмічення

ЗАСМІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. засміти́ти і стан за знач. засміти́тися.

Щоб не допустити засмічення сорту різними домішками, треба старанно перевіряти та очищати знаряддя, транспорт і тару перед використанням їх на насінній ділянці (Ол. та ефір. культ., 1956, 28);

Великий вплив на засмічення грунту насінням бур’янів має висота зрізування зернових культур при збиранні врожаю (Бур’яни.., 1957, 230);

Потрібно.. рішуче і систематично виступати проти засмічення і вульгаризації української мови (Укр. літ. критика.., 1959, 297).

Значення в інших словниках

1. засмічення — засмі́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. засмічення — -я, с. Дія за знач. засмітити і стан за знач. засмітитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. засмічення — Засмі́чення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)