1. Словник української мови в 11 томах

засмічення

ЗАСМІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. засміти́ти і стан за знач. засміти́тися.

Щоб не допустити засмічення сорту різними домішками, треба старанно перевіряти та очищати знаряддя, транспорт і тару перед використанням їх на насінній ділянці (Ол. та ефір. культ., 1956, 28);

Великий вплив на засмічення грунту насінням бур’янів має висота зрізування зернових культур при збиранні врожаю (Бур’яни.., 1957, 230);

Потрібно.. рішуче і систематично виступати проти засмічення і вульгаризації української мови (Укр. літ. критика.., 1959, 297).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засмічення — засмі́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. засмічення — -я, с. Дія за знач. засмітити і стан за знач. засмітитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засмічення — Засмі́чення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)