Великий тлумачний словник сучасної мови

засмічувач

засмі́чувач

-а, ч., с. г.

Те, що засмічує вирощувану рослину.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. засмічувач — засмі́чувач іменник чоловічого роду про бур'ян  Орфографічний словник української мови
  2. засмічувач — ЗАСМІ́ЧУВАЧ, а, ч., с. г. Те, що засмічує вирощувану рослину. Під час цвітіння рослин [гороху] на насінних посівах треба провести сортове прополювання, знищити пелюшку, вику та інші засмічувачі (Колг. Укр., 6, 1962, 29).  Словник української мови в 11 томах