засмічувач

ЗАСМІ́ЧУВАЧ, а, ч., с. г. Те, що засмічує вирощувану рослину.

Під час цвітіння рослин [гороху] на насінних посівах треба провести сортове прополювання, знищити пелюшку, вику та інші засмічувачі (Колг. Укр., 6, 1962, 29).

Значення в інших словниках

1. засмічувач — засмі́чувач іменник чоловічого роду про бур'ян  Орфографічний словник української мови
2. засмічувач — -а, ч., с. г. Те, що засмічує вирощувану рослину.  Великий тлумачний словник сучасної мови