засмічувач
ЗАСМІ́ЧУВАЧ, а, ч., с. г. Те, що засмічує вирощувану рослину.
Під час цвітіння рослин [гороху] на насінних посівах треба провести сортове прополювання, знищити пелюшку, вику та інші засмічувачі (Колг. Укр., 6, 1962, 29).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засмічувач — засмі́чувач іменник чоловічого роду про бур'ян Орфографічний словник української мови
- засмічувач — -а, ч., с. г. Те, що засмічує вирощувану рослину. Великий тлумачний словник сучасної мови