1. Орфографічний словник української мови

засмічувач

засмі́чувач

іменник чоловічого роду

про бур'ян

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засмічувач — -а, ч., с. г. Те, що засмічує вирощувану рослину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. засмічувач — ЗАСМІ́ЧУВАЧ, а, ч., с. г. Те, що засмічує вирощувану рослину. Під час цвітіння рослин [гороху] на насінних посівах треба провести сортове прополювання, знищити пелюшку, вику та інші засмічувачі (Колг. Укр., 6, 1962, 29). Словник української мови в 11 томах