засновуваний

засно́вуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до засновувати.

Значення в інших словниках

1. засновуваний — засно́вуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. засновуваний — ЗАСНО́ВУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до засно́вувати¹. Грабунок пробувано усправедливити гарячим бажанням Боголюбського зосередити найбільші святощі в засновуваній ним столиці Володимирі (П. Загребельний); // засно́вувано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах