засновуваний
ЗАСНО́ВУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до засно́вувати¹.
Грабунок пробувано усправедливити гарячим бажанням Боголюбського зосередити найбільші святощі в засновуваній ним столиці Володимирі (П. Загребельний);
// засно́вувано, безос. пред.
Разом з християнством появилися на Україні перші школи.. Школи засновувано лише при єпископських кафедрах та при великих церквах (з наук.-попул. літ.);
Київську академію дуже цінено [ціновано] і на взірець її засновувано вищі школи по иньших [інших] місцях (М. Грушевський).
Словник української мови (СУМ-20)