Великий тлумачний словник сучасної мови

засокорити

засокори́ти

-рить, док.

1》 Почати сокорити, кудкудакати (про курей).

2》 перен., розм. Швидко й безугавно заговорити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. засокорити — засокори́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. засокорити — ЗАСОКОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док. 1. Почати сокорити, кудкудакати (про курей). Дзьоб свій витерла [курка] об крила: — От хвалько!.. — Та й пішла — засокорила: — Ко-ко-ко… (Нех., Казки.., 1958, 24). 2. перен., розм. Швидко й безугавно заговорити.  Словник української мови в 11 томах