засокорити
засокори́ти
-рить, док.
1》 Почати сокорити, кудкудакати (про курей).
2》 перен., розм. Швидко й безугавно заговорити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- засокорити — засокори́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- засокорити — ЗАСОКОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док. 1. Почати сокорити, кудкудакати (про курей). Дзьоб свій витерла [курка] об крила: — От хвалько!.. — Та й пішла — засокорила: — Ко-ко-ко… (Нех., Казки.., 1958, 24). 2. перен., розм. Швидко й безугавно заговорити. Словник української мови в 11 томах