1. Орфографічний словник української мови

засокорити

засокори́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засокорити — -рить, док. 1》 Почати сокорити, кудкудакати (про курей). 2》 перен., розм. Швидко й безугавно заговорити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. засокорити — ЗАСОКОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док. 1. Почати сокорити, кудкудакати (про курей). Дзьоб свій витерла [курка] об крила: — От хвалько!.. — Та й пішла — засокорила: — Ко-ко-ко… (Нех., Казки.., 1958, 24). 2. перен., розм. Швидко й безугавно заговорити. Словник української мови в 11 томах