заставоутримувач

заставоутри́мувач

-а, ч.

Те саме, що заставотримач.

Значення в інших словниках

1. заставоутримувач — заставоутри́мувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. заставоутримувач — ЗАСТАВОУТРИ́МУВАЧ, а, ч., юр. Той, хто приймає яку-небудь річ у заставу під видану позику. Якщо закон або договір вимагає оцінки предмета застави, така оцінка здійснюється заставодавцем із заставоутримувачем відповідно до цін...  Словник української мови у 20 томах