застарілий

застарі́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до застаріти.

|| у знач. прикм.

2》 у знач. прикм. Який вийшов з ужитку, не відповідає сучасним вимогам.

3》 у знач. прикм. Задавнений, невиліковний (про хворобу).

Значення в інших словниках

1. застарілий — (який вийшов з ужитку) несучасний, перестарілий, ірон. допотопний, доісторичний, книжн. анахронічний, архаїчний.  Словник синонімів Полюги
2. застарілий — застарі́лий 1 дієприкметник застарі́лий 2 прикметник  Орфографічний словник української мови
3. застарілий — Перестарілий; (- погляди) віджилий, архаїчний; (одяг) старомодний, немодний; (- недугу) задавнений, невиліковний.  Словник синонімів Караванського
4. застарілий — [застар’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
5. застарілий — СТАРОВИ́ННИЙ (який існує здавна, поширений, прийнятий у давні часи, сприймається як застарілий), СТАРОДА́ВНІЙ, ПРАДА́ВНІЙ, СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, СТАРОЖИ́ТНІЙ, ДІДІ́ВСЬКИЙ, ПРА́ДІДІВСЬКИЙ, ПРА́ДІДНИЙ, ПРЕ́ДКІВСЬКИЙ, ДОПОТО́ПНИЙ ірон., жарт.  Словник синонімів української мови
6. застарілий — ЗАСТАРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до застарі́ти; // У знач. прикм. Не годилося б.. в’язати оцей застарілий реп’ях в один букет з пахучими польовими квіточками (Мирний, V, 1955, 391); Тягар турбот потьмарив застарілі їхні обличчя (Довж.  Словник української мови в 11 томах