засудомити

засудо́мити

-ить, док., перех. і без додатка.

Почати судомити, корчити.

|| безос.

Значення в інших словниках

1. засудомити — засудо́мити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. засудомити — ЗАСУДО́МИТИ, ить, док., перех. і без додатка. Почати судомити, корчити; // безос. Пан обозний.. так дуже зціпив зуби, аж у щелепах засудомило, але й на цей раз оглядно змовчав (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 218).  Словник української мови в 11 томах