засудомити

ЗАСУДО́МИТИ, ить, док., перех. і без додатка. Почати судомити, корчити;

// безос.

Пан обозний.. так дуже зціпив зуби, аж у щелепах засудомило, але й на цей раз оглядно змовчав (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 218).

Значення в інших словниках

1. засудомити — засудо́мити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. засудомити — -ить, док., перех. і без додатка. Почати судомити, корчити. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови