засікати

засіка́ти

-аю, -аєш, недок., засікти, -ічу, -ічеш, док., перех.

1》 Виявляти кого-, що-небудь, визначаючи місцезнаходження, розташування.

Засікати (засікти) час — відмічати, запам'ятовувати час початку, закінчення і т. ін. чого-небудь.

2》 Бити кого-небудь до смерті різкою, батогом.

3》 розм. Побачити, помітити.

|| Зрозуміти.

4》 Зачіпати на ходу однією ногою за іншу (про коня).

Значення в інших словниках

1. засікати — засіка́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. засікати — ЗАСІКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ЗАСІ́КТИ, ічу́, іче́ш, док. 1. кого, чим і без дод. Бити кого-небудь до смерті, до непритомності різкою, батогом і т. ін. У Стародавньому Римі спокусника весталки засікали до смерті (з навч. літ.); – Бачиш..  Словник української мови у 20 томах
3. засікати — Аю, -аєш, недок., засікти, -чу, -чеш, док. Ловити на гарячому. Валимо до тебе, бо вони можуть засікти нас, — кинув він (Л. Дереш).  Словник сучасного українського сленгу
4. засікати — ЗАСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАСІКТИ́, ічу́, іче́ш, док., перех. 1. Виявляти кого-, що-небудь, визначаючи місцезнаходження, розташування.  Словник української мови в 11 томах