затаврувати

затаврува́ти

-ую, -уєш, перех.

Док. до таврувати.

Затаврувати ганьбою — суворо засудити, визнавши чиї-небудь вчинки ганебними.

Значення в інших словниках

1. затаврувати — затаврува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затаврувати — ЗАТАВРУВА́ТИ див. затавро́вувати.  Словник української мови у 20 томах
3. затаврувати — ЗАТАВРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до таврува́ти. Ленін затаврував зраду вождями II Інтернаціоналу справи пролетаріату (Біогр. Леніна, 1955, 134); У землю і вогонь, у силу людських рук, У мудрість книг людських залюблений без міри...  Словник української мови в 11 томах