затаврувати

ЗАТАВРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до таврува́ти.

Ленін затаврував зраду вождями II Інтернаціоналу справи пролетаріату (Біогр. Леніна, 1955, 134);

У землю і вогонь, у силу людських рук, У мудрість книг людських залюблений без міри, Навік затаврував він [М. Горький] животіння сіре (Рильський, І, 1956, 321).

Затаврува́ти ганьбо́ю — суворо засудити, визнавши чиї-небудь вчинки ганебними.

Історія затаврувала ганьбою тричі мерзенних запроданців, буржуазних націоналістів (Літ. газ., 22.1 1948, 4).

Значення в інших словниках

1. затаврувати — затаврува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затаврувати — -ую, -уєш, перех. Док. до таврувати. Затаврувати ганьбою — суворо засудити, визнавши чиї-небудь вчинки ганебними.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затаврувати — ЗАТАВРУВА́ТИ див. затавро́вувати.  Словник української мови у 20 томах