затаврований

ЗАТАВРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до затаврува́ти;

// затавро́вано, безос. присудк. сл.

У «Наймичці» [Карпенка-Карого] втілено глибоку ідею великого суспільного значення. У ній звеличено найбільш пригноблену й безправну частину селянства, затавровано прокляттям експлуататорську верхівку села (Життя К.-Карого, 1957, 91).

Значення в інших словниках

1. затаврований — затавро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. затаврований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до затаврувати. || затавровано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови