затарабанити

затараба́нити

-ню, -ниш, док., розм.

1》 Почати тарабанити, часто видавати гучні звуки.

|| чим, у що-небудь, по чому-небудь. Почати часто ударяти, стукати і т. ін.

2》 перен. Заговорити швидко, скоромовкою.

Значення в інших словниках

1. затарабанити — затараба́нити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. затарабанити — ЗАТАРАБА́НИТИ, ню, ниш, док., розм. 1. Почати тарабанити, часто видавати гучні звуки. В цей час затарабанив телефонний дзвінок (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 236); Тріснуло ще раз по раз. Після того затарабанили вінчестери всіх мисливців (Трубл.  Словник української мови в 11 томах
3. затарабанити — Затарабанити, -ню, -ниш гл. 1) Забарабанить; застучать. Здалось, що як неначе ложками на лаві затарабанило; думаю, певно кіт. Драг. 63. 2) Задѣвать, затащить.  Словник української мови Грінченка