Великий тлумачний словник сучасної мови

затворник

затво́рник

затвірник, -а, ч., церк.

Чернець, який не залишає своєї келії, не спілкується з людьми.

|| перен. Про людину, що живе самітно, уникаючи спілкування з іншими.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. затворник — затво́рник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. затворник — див. відлюдкуватий; одинокий  Словник синонімів Вусика
  3. затворник — див. анахорет  Словник чужослів Павло Штепа
  4. затворник — ЧЕРНЕ́ЦЬ (член релігійної громади, який прийняв постриг), МОНА́Х, ЧЕ́НЧИК розм., ЧЕ́РЧИК (ЧИ́РЧИК) розм., КАПТУ́РНИК розм., ЗАКО́ННИК заст., ЧОРНОРИ́ЗЕЦЬ заст., ЧОРНОРИ́ЗНИК заст., ЧОРНОРЯ́СНИК заст.  Словник синонімів української мови
  5. затворник — ЗАТВО́РНИК, ЗАТВІ́РНИК, а, ч., церк. Чернець, що не залишає своєї келії, не спілкується з людьми. Скільки-то напастей і спокус зазнавали святі затворники від лукавих чортів, перевтілених у багатих вельмож з повними жменями золота (Козл.  Словник української мови в 11 томах