Великий тлумачний словник сучасної мови

затихлий

зати́хлий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до затихнути.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. затихлий — зати́хлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. затихлий — ЗАТИ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зати́хнути. Вся їхня увага була прикута до затихлого міста (Собко, Запорука.., 1952, 30); Над затихлим плацем розітнувся різкий вигук (Хижняк, Тамара, 1959, 199); Вуха [хлопця] ще повні перестуку затихлих дівочих кроків (Стельмах, Хліб.., 1959, 360).  Словник української мови в 11 томах