затихлий

ЗАТИ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зати́хнути.

Вся їхня увага була прикута до затихлого міста (Собко, Запорука.., 1952, 30);

Над затихлим плацем розітнувся різкий вигук (Хижняк, Тамара, 1959, 199);

Вуха [хлопця] ще повні перестуку затихлих дівочих кроків (Стельмах, Хліб.., 1959, 360).

Значення в інших словниках

1. затихлий — зати́хлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. затихлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до затихнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови