затонути

затону́ти

-ону, -онеш, док.

Занурившись у воду, опуститися на дно річки, моря і т. ін.; потонути.

Значення в інших словниках

1. затонути — затону́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затонути — ЗАТОНУ́ТИ, ону́, о́неш, док. Занурившись у воду, упасти на дно річки, моря і т. ін.; потонути. Човен затонув на глибині вісімдесят п’ять метрів (Трубл., Шхуна.., 1940, 290); // рідко. Поринувши з головою в яку-небудь рідину, загинути; втопитися.  Словник української мови в 11 томах
3. затонути — Затону́ти, -ну́, -неш гл. Утонуть. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370.  Словник української мови Грінченка