затукати

зату́кати

-аю, -аєш, док., розм.

Почати тукати, бити, ударяти зі стуком; застукати.

|| Почати видавати короткі, уривчасті звуки, схожі на стукіт.

Значення в інших словниках

1. затукати — зату́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. затукати — ЗАТУ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати тукати, бити, ударяти із стуком; застукати. Над головою повільно затукав дятел (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 229); //Почати видавати короткі, переривчасті звуки, схожі на стукіт.  Словник української мови в 11 томах