затукати

ЗАТУ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати тукати, бити, ударяти із стуком; застукати.

Над головою повільно затукав дятел (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 229);

//Почати видавати короткі, переривчасті звуки, схожі на стукіт.

Біля контори колгоспу затукала, засигналила машина (Ряб., Жайворонки, 1957, 113).

Значення в інших словниках

1. затукати — зату́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. затукати — -аю, -аєш, док., розм. Почати тукати, бити, ударяти зі стуком; застукати. || Почати видавати короткі, уривчасті звуки, схожі на стукіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови