затукати
ЗАТУ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати тукати, бити, ударяти із стуком; застукати.
Над головою повільно затукав дятел (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 229);
//Почати видавати короткі, переривчасті звуки, схожі на стукіт.
Біля контори колгоспу затукала, засигналила машина (Ряб., Жайворонки, 1957, 113).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me