затуманений

затума́нений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до затуманити.

|| затуманено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який затуманився, оповився туманом, димом, імлою і т. ін.

|| Який буває у людини, коли вона плаче (про очі, погляд).

3》 у знач. прикм., перен. Нечіткий, невиразний.

Значення в інших словниках

1. затуманений — затума́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. затуманений — ЗАТУМА́НЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до затума́ни́ти. В степу, перерізуючи поземкові протяги вітрів, неслися пари автомашин, неначе в затуманену сніговіями прірву (Ле, Право..  Словник української мови в 11 томах