затуманілий

затумані́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до затуманіти.

2》 у знач. прикм., перен., рідко.Засмучений, невеселий.

Значення в інших словниках

1. затуманілий — затумані́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. затуманілий — ЗАТУМАНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до затумані́ти. До закам’янілої, дзеркальної поверхні вод із схилу спускався затуманілий в білому цвітінні яблуневий сад (Смолич, Ми разом.., 1950, 172). 2. у знач. прикм., перен., рідко. Засмучений, невеселий.  Словник української мови в 11 томах