затуманілий

ЗАТУМАНІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до затумані́ти.

До закам’янілої, дзеркальної поверхні вод із схилу спускався затуманілий в білому цвітінні яблуневий сад (Смолич, Ми разом.., 1950, 172).

2. у знач. прикм., перен., рідко. Засмучений, невеселий.

Затуманіле, зовсім похмуре обличчя полковника зразу вияснилося (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 292).

Значення в інших словниках

1. затуманілий — затумані́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. затуманілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до затуманіти. 2》 у знач. прикм., перен., рідко.Засмучений, невеселий.  Великий тлумачний словник сучасної мови