затуманілий
ЗАТУМАНІ́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до затумані́ти.
До закам’янілої, дзеркальної поверхні вод із схилу спускався затуманілий в білому цвітінні яблуневий сад (Смолич, Ми разом.., 1950, 172).
2. у знач. прикм., перен., рідко. Засмучений, невеселий.
Затуманіле, зовсім похмуре обличчя полковника зразу вияснилося (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 292).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затуманілий — затумані́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- затуманілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до затуманіти. 2》 у знач. прикм., перен., рідко.Засмучений, невеселий. Великий тлумачний словник сучасної мови