затуплення

зату́плення

-я, с.

1》 Дія за знач. затупити і стан за знач. затупитися 1).

2》 Тупа частина чого-небудь, що була гострою.

Значення в інших словниках

1. затуплення — зату́плення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. затуплення — ЗАТУ́ПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. затупи́ти і стан за знач. затупи́тися 1. Стійкістю інструмента називається час його безперервної роботи до затуплення (Токарна справа.., 1957, 81). 2. Тупа частина чого-небудь, що була, як правило, гострою.  Словник української мови в 11 томах