затуплення

ЗАТУ́ПЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. затупи́ти і стан за знач. затупи́тися 1.

Стійкістю інструмента називається час його безперервної роботи до затуплення (Токарна справа.., 1957, 81).

2. Тупа частина чого-небудь, що була, як правило, гострою.

Після випробування він [інструмент] не повинен мати помітних затуплень, вм’ятин і викришених місць (Слюс. інстр.., 1959, 15).

Значення в інших словниках

1. затуплення — зату́плення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. затуплення — -я, с. 1》 Дія за знач. затупити і стан за знач. затупитися 1). 2》 Тупа частина чого-небудь, що була гострою.  Великий тлумачний словник сучасної мови