Значення в інших словниках
-
затягнути —
(позичити): набрати, взяти [IV]
Словник з творів Івана Франка
-
затягнути —
затягну́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
затягнути —
Затягну́ти. Взяти, отримати (про позику, кредит). Та ще і та перепона, що член, не сплативши одної позички, не має права затягнути другу позичку (Б., 1895, 2, 2); Ухвалено призволити черновецкій громаді затягнути позичку 65.
Українська літературна мова на Буковині
-
затягнути —
затяга́ти (затя́гувати) / затягти́ (затягну́ти) петлю́ (за́шморг) (на ши́ї). Ставити кого-, що-небудь у безвихідне становище; вдаватися до утисків, обмежень і т. ін. Знову народ у панській неволі опинився.
Фразеологічний словник української мови
-
затягнути —
ЗАСМО́КТУВАТИ (перев. про воду, болото, трясовину і т. ін. — вбирати в себе, вниз, всередину чогось), ЗАСИСА́ТИ, УСМО́КТУВАТИ (ВСМО́КТУВАТИ), ПРИСМО́КТУВАТИ, ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ), ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ. — Док.
Словник синонімів української мови
-
затягнути —
ЗАТЯГНУ́ТИ див. затяга́ти¹.
Словник української мови в 11 томах