затія

заті́я

-ї, ж., розм.

Задум, намір зробити що-небудь або здійснення цього задуму, наміру.

|| Що-небудь вигадане, видумане, не зовсім звичайне; вигадка.

|| Що-небудь задумане або зроблене для розваги; витівка.

Значення в інших словниках

1. затія — заті́я іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. затія — див. початок  Словник синонімів Вусика
3. затія — Замір, вигадка, витівка  Словник чужослів Павло Штепа
4. затія — ЗА́ДУМ (те, що задумане — перев. заздалегідь), ЗА́МИСЕЛ, ПО́МИСЕЛ, ПО́МИСЛ книжн., ЗАТІ́Я розм., ПО́ДУМ рідко; ПРОГРА́МА, ПЛАН (добре обдуманий, конкретний); ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИ́ГЛЯД (на майбутнє); ПЕРЕДБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕДНАКРЕ́СЛЕННЯ, НАКРЕ́СЛЕННЯ...  Словник синонімів української мови
5. затія — ЗАТІ́Я, ї, ж., розм. Задум, намір зробити що-небудь або здійснення цього задуму, наміру. — Де не повертався, А от такого не видав Ніколи я, як ся затія, Щоб різку скасувать зовсім (Мирний, V, 1955, 291); — Ти бунтуєш лісовиків...  Словник української мови в 11 томах