заучений

зау́чений

I див. вивчений.

II див. завчений.

Значення в інших словниках

1. заучений — зау́чений 1 дієприкметник засвоєний; удаваний зау́чений 2 дієприкметник вивчений  Орфографічний словник української мови
2. заучений — УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін.  Словник синонімів української мови
3. заучений — Зау́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. заучений — ЗАУ́ЧЕНИЙ¹ див. за́вчений. ЗАУ́ЧЕНИЙ² див. завче́ний.  Словник української мови в 11 томах