Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

заучений

Зау́чений, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. заучений — зау́чений 1 дієприкметник засвоєний; удаваний зау́чений 2 дієприкметник вивчений  Орфографічний словник української мови
  2. заучений — I див. вивчений. II див. завчений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заучений — УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін.  Словник синонімів української мови
  4. заучений — ЗАУ́ЧЕНИЙ¹ див. за́вчений. ЗАУ́ЧЕНИЙ² див. завче́ний.  Словник української мови в 11 томах