Великий тлумачний словник сучасної мови

зафарблення

зафа́рблення

-я, с., рідко.

1》 Дія за знач. зафарбити.

2》 перен.Характерний відтінок і забарвлення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зафарблення — зафа́рблення іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. зафарблення — Зафа́рблення, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зафарблення — ЗАФА́РБЛЕННЯ, я, с., рідко. 1. Дія за знач. зафа́рбити. Обличчя мав [слуга] якесь дивне, наче хворе, без звичайного переливу тонів від зафарблення кров’ю (Смолич, І, 1958, 64). 2. перен. Характерний відтінок і забарвлення.  Словник української мови в 11 томах