зафіксований

зафіксо́ваний

а, е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зафіксувати.

|| зафіксовано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм., перен. Узвичаєний, звичний; усталений.

Значення в інших словниках

1. зафіксований — зафіксо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зафіксований — [заф'іксованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. зафіксований — Зафіксо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зафіксований — ЗАФІКСО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зафіксува́ти. Старший лейтенант повчально відповідає: — Ніколи не втрачайте почуття перспективи.  Словник української мови в 11 томах