зафіксований
зафіксо́ваний
а, е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зафіксувати.
|| зафіксовано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм., перен. Узвичаєний, звичний; усталений.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зафіксований — зафіксо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зафіксований — [заф'іксованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- зафіксований — Зафіксо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зафіксований — ЗАФІКСО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зафіксува́ти. Старший лейтенант повчально відповідає: — Ніколи не втрачайте почуття перспективи. Словник української мови в 11 томах