зафіксований

зафіксо́ваний

а, е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зафіксувати.

|| зафіксовано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм., перен. Узвичаєний, звичний; усталений.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зафіксований — зафіксо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зафіксований — [заф'іксованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. зафіксований — Зафіксо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зафіксований — ЗАФІКСО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зафіксува́ти. Старший лейтенант повчально відповідає: — Ніколи не втрачайте почуття перспективи. Словник української мови в 11 томах