захисниця

захисни́ця

-і.

Жін. до захисник.

Значення в інших словниках

1. захисниця — захи́сни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. захисниця — Захи́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. захисниця — ЗАХИ́СНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до захи́сни́к 1. Червона Армія, йдучи на Україну, була захисницею і українців, і української культури (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 165); [Світлана:] Не чіпайте її [Ольгу]! [Косяк:] Захисниця? (Зар., Антеї, 1962, 271).  Словник української мови в 11 томах