захисник

захисни́к

-а, ч.

1》 Той, хто захищає, обороняє, охороняє кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних і т. ін. дій.

|| Те, що оберігає, загороджує, укриває кого-, що-небудь від чогось шкідливого, небажаного, небезпечного.

2》 Той, хто пильно стежить за недоторканністю чого-небудь і багато робить для цього.

3》 Той, хто обстоює на суді інтереси обвинуваченого; оборонець.

4》 Той, хто у складі спортивної команди здійснює захист (у 5 знач.) під час гри у футбол, хокей і т. ін.

Значення в інших словниках

1. захисник — (той, хто захищає кого-небудь) заступник, оборонець, адвокат, розм. жарт, патрон.  Словник синонімів Полюги
2. захисник — захи́сни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. захисник — Оборонець, заступник, опікун, протектор, ґарант; (ідей) поборник, адепт, ур. споборник.  Словник синонімів Караванського
4. захисник — I адвокат, заступник, заступничок (дит.) II див. воїн  Словник синонімів Вусика
5. захисник — [захисниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў і [захиесник] -ниека, м. (на) -ниеков'і/ -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў  Орфоепічний словник української мови
6. захисник — АДВОКА́Т (юрист, який веде чию-небудь судову справу, захищає обвинуваченого на суді); ЗАХИСНИ́К (особа, що здійснює судовий захист обвинуваченого), ОБОРО́НЕЦЬ, ОБОРО́ННИК рідко, РЕ́ЧНИК заст.  Словник синонімів української мови
7. захисник — Захи́сник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. захисник — ЗАХИ́СНИ́К, захи́сника́, ч. 1. Той, хто захищає, обороняє, охороняє кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних і т. ін. дій.  Словник української мови в 11 томах
9. захисник — рос. защитник фізична або юридична особа, яка офіційно захищає в суді інтереси іншої особи (підзахисного).  Eкономічна енциклопедія