захоплювач

захо́плювач

-а, ч.

Той (те), що захоплює кого-небудь або що-небудь.

Значення в інших словниках

1. захоплювач — захо́плювач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. захоплювач — ЗАХО́ПЛЮВАЧ, а, ч. 1. Той, хто незаконно, силоміць захоплює кого-, що-небудь. При тривалому перебуванні в полоні заручник спілкується з захоплювачем, пізнає його як людину, починає розуміти його – виникає так званий стокгольмський синдром (з наук.-попул.  Словник української мови у 20 томах