захриплий

захри́плий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до захрипнути.

2》 у знач. прикм. Сиплий, нечистого тону (здебільшого про голос і т. ін.).

|| Який переривається або супроводжується хрипінням.

Значення в інших словниках

1. захриплий — захри́плий 1 дієприкметник від: захрипнути захри́плий 2 прикметник сиплий  Орфографічний словник української мови
2. захриплий — ЗАХРИ́ПЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до захри́пнути. Ганна підхопила малу Галю, захриплу від плачу (Ю. Янов., Мир, 1956, 63); // У знач. прикм. Той крик захриплого горла покрив загальний регіт та гвалт (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах