захриплий
захри́плий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до захрипнути.
2》 у знач. прикм. Сиплий, нечистого тону (здебільшого про голос і т. ін.).
|| Який переривається або супроводжується хрипінням.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- захриплий — захри́плий 1 дієприкметник від: захрипнути захри́плий 2 прикметник сиплий Орфографічний словник української мови
- захриплий — ЗАХРИ́ПЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до захри́пнути. Ганна підхопила малу Галю, захриплу від плачу (Ю. Янов., Мир, 1956, 63); // У знач. прикм. Той крик захриплого горла покрив загальний регіт та гвалт (Коцюб. Словник української мови в 11 томах