зацікавлення

заціка́влення

-я, с.

Дія і стан за знач. зацікавити і зацікавитися.

Значення в інших словниках

1. зацікавлення — заціка́влення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зацікавлення — див. уподобання  Словник синонімів Вусика
3. зацікавлення — ІНТЕРЕ́С (викликана чим-небудь увага до когось, чогось), ЗАЦІКА́ВЛЕННЯ, ЗАЦІКА́ВЛЕНІСТЬ, ЦІКА́ВІСТЬ, ЗАІНТЕРЕСО́ВАНІСТЬ. Його манив сюди інтерес до людей (П. Колесник); Я слухав його дуже уважно і з великим зацікавленням (М.  Словник синонімів української мови
4. зацікавлення — Заціка́влення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зацікавлення — ЗАЦІКА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. заціка́вити і заціка́витися. Я слухав його дуже уважно і з великим зацікавленням ще й тому, що він оповідав якось інтригуюче, як я ніколи ще не чув (Збірник про Кроп., 1955, 338); Він [М.  Словник української мови в 11 томах