Великий тлумачний словник сучасної мови

зачавлювати

зача́влювати

-юю, -юєш, недок., зачавити, -чавлю, -чавиш; мн. зачавлять; док., перех., розм.

1》 Умертвляти, натискаючи своєю вагою або затискуючи в чомусь.

2》 тільки док. Зарізати, заколоти (худобину, птицю).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зачавлювати — зача́влювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. зачавлювати — ЗАЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЧАВИ́ТИ, чавлю́, ча́виш; мн. зача́влять; док., перех., розм. 1. Умертвляти, натискаючи своєю вагою або затискуючи в чомусь.  Словник української мови в 11 томах