Великий тлумачний словник сучасної мови

зачитати

зачита́ти

див. зачитувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зачитати — зачита́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. зачитати — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
  3. зачитати — ЗАЧИТА́ТИ див. зачи́тувати.  Словник української мови в 11 томах
  4. зачитати — Зачита́ти, -та́ю, -єш гл. Зачитать, начать читать. Письма принесли і всі тихенько зачитали. Шевч. 439.  Словник української мови Грінченка